Наркота Костомукша АМФЕТАМИН КОКАИН Мефедрон ГАШ

Я - наркоман рэпер, ман, и у меня есть история, которую я хочу рассказать тебе, моему брату. Это история о том, как я купил гашиш и ходил босиком по улицам. Знаешь, мне всегда нравилась идея побродить вечером по городу, почувствовать пруху, забыть о проблемах и просто быть собой. В один прекрасный день, когда солнце уже заходило за горизонт, я решил отправиться в магазин. Но не в обычный магазин, а в нарко магазин. Там, на закладках, продавались самые крутые штучки - гашиш, кокаин, экстази, все, что только душе угодно. В магазине я встретил своего чечика - парня по имени Дима, который всегда знал, где достать самые лютые закладки. "Привет, бро, что нового?" - спросил я. "Хей, айс, мэйн, сегодня у меня самый свежий гашиш, только что привезли. Хочешь попробовать?" - ответил Дима, кладя передо мной белый порошок. Мои глаза загорелись и сердце стало биться чаще. Я знал, что это будет флоп, если я откажусь от такой возможности. Я достал деньги из кармана и сказал: "Дай мне литр этой прелестью, чувак". Дима улыбнулся и сунул мне пакетик с гашишем. "Не вешай нос, бро, затаривайся и веселись", - сказал он. Я взял пакетик и сразу же почувствовал запах той магии, которая ждала меня. Моя кожа затрепетала от предвкушения прухи, а сердце, словно барабан, стучало в груди. Решив не терять время зря, я срочно вышел из магазина и пошел прямо на улицу. Обувь я снял и отправил в рюкзак, чтобы прочувствовать асфальт под своими ногами. Ведь я хотел быть свободным, невесомым, словно воздух. Я прошел несколько кварталов и нашел идеальное место для моей встречи с гашишем. Это был двор, окруженный высокими заборами, где никто не смог бы помешать моему путешествию. Я сел на скамейку и достал закладки. Мое сердце билось все сильнее, когда я открыл пакетик и увидел, как гашиш блестит на солнце. Я взял кусочек и аккуратно размял его, чтобы он стал легким и пушистым, как облако. Словно наркоман-альхимик, я превращал простые смолы в золото. Когда я наконец заложил гашиш в своей самодельной чашке для пускания париков, начался настоящий ритуал. Я прижал чашку к губам и глубоко вдохнул, пуская парики вверх, чтобы они могли окутать меня своим блаженным дымом. И тут, мои друзья, началось что-то невероятное. В кадр вошла вся красота окружающего мира. Я увидел, как листья деревьев шептались друг другу, смеялись и играли на ветру. Я слышал пение птиц, которое казалось оркестром, играющим самый прекрасный симфонический концерт. Мир стал таким ярким, таким насыщенным красками, что я не мог сдержать эмоций и начал смеяться. Я смеялся так громко, что мои смех отражался от стен и разбегался по всему двору. Это было чувство полного счастья, полного рельса, что унесло меня на новые витки прухи. Итак, я ходил босиком по улицам, прикасаясь к земле, словно она была моим другом, моим верным спутником в этом путешествии. Я искал красоту везде, даже там, где она казалась невозможной. Я видел истину в каждой вещи, в каждом лице, в каждом дыхании. А когда наконец адреналин от гашиша улегся, я стал снова обуваться и возвращаться туда, где я обычно живу - в реальность. Но эта прогулка, эти мгновения беззаботности, всегда оставались со мной, словно татуировка, напоминая о том, что мир может быть прекрасным, если только мы сможем открыть для себя его настоящую красоту. Так что, мои братья, не бойтесь искать свой путь, свое счастье, свою пруху. Открывайте глаза на то, что окружает вас, и остановитесь, чтобы почувствовать весь воздух, который окружает нас. Она не продаётся в магазинах и не находится в закладках. Она живёт в нашем сердце и только мы можем дать ей волю расцвести. Так что, мой друг, не бойся, иди вперед, и пусть твоя жизнь будет настоящей прухой!

Алё, чуваки, сегодня я вам расскажу про самую чумовую историю в моей жизни!

Всё началось, когда я втирал своим друзьям шизу о том, как стрит-культура и наркотики могут перевернуть мир с ног на голову. Я стэнил на рэпера, который посвятил свою жизнь этим дорогим удовольствиям, и решил, что это настоящее плато в жизни.

Одним прекрасным днём, мой дохлый друг Рик предложил мне сесть на иглу и попробовать purple Haze. Я сразу же согласился, ведь у меня уже давно была жажда испытать что-то новое. Никаких стереотипов, только настоящий экстаз!

Мы решили с Риком отправиться на вечеринку, где были известные дилеры. Там я узнал, что они владеют закладками псилоцибиновых грибов. Мне захотелось попробовать что-то действительно экзотическое, и я просто не мог пройти мимо!

Мы с Риком пошли к дилерам и заказали несколько грибов. Наши глаза загорелись от предвкушения и ужасно бешено затрепетали. Чувствуешь, бро, адреналин в крови? Это что-то невероятное!

Пока мы ждали нашу порцию, я не выдержал и нашел чувачка, который согласился внутривенно ввести мне этот магический состав. Это было нечто невероятное, как будто взлетаешь прямо в небо на крыльях своего собственного сознания!

Ну что, началась наша поездка! Мы прыгнули в аэротрубу, и я почувствовал, что попал в другой мир. Вокруг меня были яркие краски и психоделические образы. Я стал настоящим психоделическим путником, погруженным в мир моих фантазий!

Мои глаза широко раскрылись, и я не мог оторвать взгляда от всего происходящего вокруг. Я словно плавал в океане эйфории и свободы. Это был мой собственный райский сад, созданный этими потрясающими грибами!

Я чувствовал, что каждая клеточка моего тела оживает и наполняется энергией. Весь мир пронизывала гармония и умиротворение. Я был полностью погружен в этот новый уровень сознания, где все было возможно.

В аэротрубе время останавливалось, и я понимал, что никогда не захочу оставить этот мир. Забыть о реальности и полностью погрузиться в мир магии и фантазий – это было то, о чем я всегда мечтал!

Но, как говорится, все хорошее когда-то кончается. Мы должны были выйти из аэротрубы и вернуться в реальность. Меня охватила грусть и ностальгия. Я хотел вернуться туда, где все проблемы исчезнут!

Теперь, когда я вспоминаю об этой поездке, я чувствую, что это был один из самых ярких моментов моей жизни. Мне удалось погрузиться в мир моих собственных фантазий и перевернуть свою реальность задом наперед!

Так что, чуваки, не бойтесь экспериментировать и искать новые способы расширить свое сознание. Ведь только так можно почувствовать настоящую свободу и открыть для себя новые грани мира!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т